Друк 

Урочище «Гора»

Район подорожі знаходиться в Дубровицькому районі Рівненської області. Урочище «Гора» має моренне походження. Моренами називають осадові відклади утворені безпосередньою дією льодовика, що рухався на породи ложа. На території нашого району в основному поширені морени Дніпровського зледеніння, що відбулося 290 тисяч років тому. Вважають, що на території України льодовий покрив, потужністю кілька сот метрів у крайовій частині, переміщувався у вигляді двох велетенських виступів Дніпровського льодовикового потоку і Західно-Поліської льодовикової лопаті. Внаслідок цього утворились висоти. На північних схилах Волинської височини (приблизно по лінії Володимир-Волинський – Малевичі – Рафалівка – Дубровиця ) середні висоти можуть досягати до позначок 220-230 м. моренні та водно-льодовиковівідклади Західно-Поліської льодовикової лопаті були істотно розширені в післяльодовиковий час.

Майже суцільно масиви їх збереглися в межах Ковельського та Столінсько-Вижівсько-Гостовського комплексів крайових утворень. Що фіксують дві фази регресивного зледеніння. Сюди входить і Дубровицький район, отже і урочище «Гора»

Рельєф урочища – горбистий. Воно складається із двох гряд, які відокремлені між собою певними зниженнями. Перше пасмо складається із трьох горбів, найвищий з яких має висоту приблизно 230-240 метрів над рівнем моря. Позаду головного пасма знаходиться ще й внутрішнє, яке є значно нижчим за головне. Максимальна висота його сягає 190 метрів над рівнем моря і складається воно із двох гір.

Із внутрішніх вод для урочища характерне невелике озерце, яке існує з давніх-давен. Учені пояснили б його появу тим же льодовиком, який «на свій смак урізноманітнював обличчя планети». А от народ має свою версію походження озера. Вона більш, виходить, переконлива для місцевого населення, оскільки її пам’ятають і передають з покоління в покоління кілька століть.

«Сталося це на самий Великдень. Дзвони, які доносились з ближніх церков, сповістили про воскресіння Сина Господнього. Та один молодий завзятий господар вирішив саме в цей день виорати ниву біля підніжжя гори. Орав він довго, стомився, але був задоволений своєю роботою (залишилося ж зовсім мало). І в цей час вся зорана земля заворушилась і почала опускатися. Разом з волами зник у проваллі й орач. Коли мати принесла їсти, то на місці ниви побачила тільки озеро, з якого хвилі доносили ремигання волів та погукування сина».

Люди кажуть, що й тепер, коли прикласти вухо до землі, - можна почути, як орач поганяє волів, як порипує дерев’яна соха.

Напевне, таке незвичайнепоходження забезпечило озеру неабияку таємничість та шанобливе ставлення. Саме тут приймають хрещення члени церкви ЄХБ.

Урочище «Гора» приваблює відпочиваючих красивими краєвидами. Тут поширені багато видів рослин. Майже всю плошу вкривають хвойні ліси. Зустрічаються й інші породи дерев: берези білої, осики, ялини, вільхи, липи, дикої груші, акації білої. Тут росте і не характерна для нашої місцевості модрина. Прикрашає лісове багатство урочища ніжна горобина. Крім деревних порід ростуть різноманітні кущі: глід, крушина, ліщина, ожина та ін.

А який багатий світ трав’яних рослин. Їх розмаїття найкраще спостерігати весною та влітку. Більшість із них належить до наших зелених скарбів – лікарських рослин. Це звіробій і ромашка лікарська, чорниці і багно звичайне, верес і деревій. А такі, як первоцвіт весняний, золототисячник, дивина густоквіткова потребують охорони, бо є зникаючими видами.

Тваринний світ урочища дещо бідніший, ніж рослинний. Тут можна зустрітипредставників фауни, якіхарактернідля нашого району в цілому: зайців, лисиць, диких свиней… Навесні і восени, пролітаючи через урочище, в озерці зупиняються на ночівлю іна відпочинок дикігуси такачки.

Рідко, але все ж можна побачити, як, стомлені далекими перелльотами, на водяній гладіні, мов кораблі, плавають лебеді. Ще з птахів можна зустріти зябликів, дятлів, ворон, круків, сойок та інших.

На жаль, останнім часом відбулося збіднення рослинного та тваринного світу. Причин дуже багато, насамперед, недбале ставлення до природи людини. Тварин винищують мисливці-браконьєри. Відпочиваючі теж завдають чимало шкоди, розводячи вогнища, галасуючи та порушуючи спокій гучною музикою вдень і вночі.

Колись в урочищі були проліски. Вік дерев сягав 700-800 років. Протягом минулого століття відбулося масове вирубування лісів. Зараз вік дерев в основному сягає 40-50 рр. наслідком вирубування стало вивітрювання грунтів, зменшення їх родючості через ерозію. Це призвело до зникнення багатьох видів рослинного світу. Урочище «Гора» належить до Бережницького лісництва. Будемо надіятись, що люди в майбутньому будуть дбайливіше ставитись до природи.

Початок походу

 

 

Підйом на гору

 

Краєвиди з гори


Природа урочища

 

Озерце урочища

 

Переправа черезперешкоду

 

Можна відпочити

 

Схід місяця над урочище

 

Технічний опис маршруту

Маршрут проводиться на протязі одного дня. Протяжність його становить 6-7 км, тобто відноситься до І ступеня складності. Через 200 м на південь від села після початку перетинаємо р. Бережанку, ширина якої 3-4 м, течія повільна. Далі рух проходить через населений пункт с. Осова, по дорозі з твердим покриттям у південному та південно-східному напрямку. Приблизно через 1,5 км  знову перетинаємо невеликий струмок і через 500 м населений пункт завершується, рухаючись далі у південному напрямку. Через 1 км дорога розходиться у східному та західному напрямках. Шлях лежить через пасовище у південно-західному напрямку. Через  600 м підходимо до підніжжя горба. Далі  підйом по найкрутішій його частині. Після невеликого привалу рухаємося у східному напрямку. Спочатку спускаємось в невеличку западину, а потім піднімаємось на другий за висотою горб, де робимо великий привал з обідом на галявині, і проводимо огляд краєвидів урочища (див. фото). Після того як була оглянута природа урочища наш шлях  проходить назад додому по вже відомому маршруту.

 

 Опис об’єктів, які зустрічаються на маршруту

1. Свято-Михайлівська церква Київського патріархату. Побудована у 1991 році.

2.Дім Молитви ЄХП.

3.Меморіал загиблим під час Великої вітчизняної війни.

4.Два місцевих кладовища.

 

     Розклад руху транспорту до с. Осова.

 Від АС Рівне

  1. Рівне-Осова – 12.00, 19.10
  2. Рівне-Володимирець – 14.10

 

    АС Дубровиця

  1. Рівне-Осова – 14.25, 21.20

 

    АС Володимирець

  1. Рівне – Володимирець – 05.10

 

Переночувати можна у місцевих жителів, є магазини.

Маючи власне спорядження можна заночувати в урочищі.

А також можна доїзджати до сусіднього села Кідри Володимирецького району, а  звідти до урочища приблизно 2-3 км ходу по дорозі із твердим покриттям.

  Підготували: члени велотуристичного гуртка «Пілігрим»

Керівник: вчитель географії Шевчук О. М.